Що таке XYZ-аналіз, як і для чого його проводити в категорійному менеджменті

XYZ-аналіз – один із ключових методів аналізу асортименту в категорійному менеджменті, адже він допомагає ухвалювати правильні рішення щодо управління запасами й, головне, уникати нестачі або надлишку запасів.

Це важливо, адже товарні запаси складають велику частку активів підприємства, а управління ними впливає на такі критичні KPI як обсяг товарообігу, величина доходів, витрати обігу, прибуток і рентабельність. Занижені запаси (нестача) можуть призвести до збитків, пов’язаних із незадоволеним попитом а, отже, до втрати прибутків і потенційних покупців. Тоді як накопичення зайвих запасів (надлишок товарів) зменшує можливість їх вигідного використання та уповільнює оборот, що відбивається на загальних витратах.

У цій статті ви дізнаєтесь, що таке XYZ-аналіз, як він допомагає прогнозувати попит на товари та грамотно управляти запасами й, головне, навчитесь його проводити.

Зміст:

Що таке XYZ-аналіз

Як XYZ-аналіз співвідноситься з ABC-аналізом

XYZ-аналіз в Excel з прикладом розрахунку

Як проводиться XYZ-аналіз

Як застосовувати результати XYZ-аналізу

FAQ

Що таке XYZ-аналіз

XYZ-аналіз — це математично-статистичний метод, який дає змогу проаналізувати коливання продажів товарів (послуг) за певний період та оцінити стабільність продажів. Простими словами, XYZ-аналіз — це підґрунтя для класифікації продуктів на основі мінливості попиту на них. 

Для початку — теорія, а далі перейдемо до формул практики 🙂

Товари мають різні рівні невизначеності попиту. Є стабільні продукти. Наприклад, туалетний папір. Кількість продажів таких товарів не сильно коливається від періоду до періоду, а отже, вони є найбільш прогнозованими. У XYZ-аналізі вони належать до класу «Х».

А є інші товари — зі значно більшою мінливістю. Наприклад, парасольки, що продаються лише в дощові періоди (клас «Z»). Оскільки передбачувані причинні фактори відсутні (ми не знаємо точно, скільки дощових днів чекає на нас у майбутньому), надійне прогнозування попиту неможливе.

Імовірно, ви матимете кращу якість прогнозу щодо туалетного паперу (X), ніж щодо парасольки (Z). 

Інші продукти є проміжними (клас «Y»), тобто попит на них більш-менш стабільний протягом року, з піками під час свят. Мінливість попиту можна певною мірою передбачити.

Як XYZ-аналіз співвідноситься з ABC-аналізом

ABC-аналіз у категорійному менеджменті — це метод класифікації товарів за пріоритетністю на основі обраних критеріїв, де A — високий пріоритет, B — середній, C — низький.

Таким чином, XYZ-аналіз та ABC-аналіз є двома різними методами оцінки даних: аналіз XYZ використовується для вивчення динаміки даних за певний період часу, наприклад, мінливості споживчого попиту на певні товари; ABC-аналіз натомість орієнтований на класифікацію об’єктів за їхньою важливістю.

Найефективнішим з точки зору планування будь-яких зусиль є поєднання ABC- і XYZ-аналізу, коли за допомогою першого ви оцінюєте окремі товари відповідно до їхньої пріоритетності (високий, середній, низький статус), а завдяки другому  — прогнозуєте продажі цих товарів. Тобто замість трьох категорій аналіз ABC/XYZ дає дев’ять категорій для класифікації, що надає можливість ухвалювати більш раціональні рішення. Про те, як класифікуються товари в ABC/XYZ аналізі, — читайте в наступному матеріалі.

XYZ-аналіз в Excel з прикладом розрахунку

Перед тим, як ми перейдемо до алгоритму проведення XYZ-аналізу, рекомендуємо ознайомтесь із прикладом, який ми підготували в Excel і завантажили у Google Таблиці.

Подальший опис того, як проводити XYZ-аналіз в Excel, базується на кейсі, де об’єктом аналізу є категорія у розрізі бренду. Скористайтесь готовим шаблоном, завантажуйте приклад XYZ-аналізу товарного асортименту.

Як проводиться XYZ-аналіз

Крок 1. Оберіть об’єкти для аналізу.

Для управління категорією за об’єкт аналізу найчастіше обираються товари. Окрім них, об’єктами аналізу можуть бути категорії товарів, бренди, постачальники тощо. У нашому кейсі об’єктом аналізу є категорія у розрізі брендів.

Крок 2. Оберіть класифікаційну ознаку.

Для управління запасами в ролі класифікаційної ознаки можуть виступати частота угод, собівартість, валовий дохід. У контексті категорійного менеджменту — товарообіг або кількість продажів. У нашому прикладі класифікаційною ознакою є кількість продажів.

Крок 3. Оберіть кількість періодів, за якими буде проводитися аналіз. 

У нашому прикладі — 6 місяців. Вносимо дані щодо кількості продажів у натуральному виразі за кожен місяць.

Крок 4. Обчисліть коефіцієнт варіації.

Коефіцієнт варіації — це відносна величина, що слугує для характеристики коливання (мінливості ознаки) і розраховується за формулою:

В Excel не існує функції для обчислення коефіцієнта варіації, але є формули для розрахунку стандартного відхилення і середнього арифметичного ряду чисел, а саме вони використовуються для знаходження коефіцієнта варіації.

Рахуємо коефіцієнт варіації для першого бренда. Стаємо в комірку → обчислюємо «Стандартне відхилення» за діапазоном за всіма шістьма місяцями STDEV.S (B4 : E4) і ділимо на середнє значення того самого діапазону AVERAGE (B4 : E4). Тобто формула така:

=STDEV.S(B4:E4)/AVERAGE(B4:E4)

Протягуємо формулу вниз, Excel рахує коефіцієнт варіації для кожного бренда у списку.

Крок 5. Проранжуйте об’єкти аналізу в порядку зростання коефіцієнта варіації.

Створюємо впорядкований список: сортуємо бренди за зростанням коефіцієнта варіації.

Крок 6. Просегментуйте отримані результати за групами.

Група X — дуже невелика варіація: X предметів характеризуються стабільним оборотом протягом тривалого часу. Значення коефіцієнта варіації — в інтервалі від 0 до 10%.

Група Y — деякі варіації: хоча попит на товари Y непостійний, мінливість попиту можна певною мірою передбачити. Значення коефіцієнта варіації — в інтервалі від 11 до 25%.

Група Z — найбільша варіація: попит на товари Z може сильно коливатися чи виникати епізодично.  Значення коефіцієнта варіації — в інтервалі +26%.

Готово: ми просегментували бренди на основі їхньої прогнозованості, тобто ймовірності того, що попит буде відрізнятися від прогнозу 🙂 

Як застосовувати результати XYZ-аналізу

У категорійному менеджменті XYZ-аналіз часто використовують для планування, щоб уникнути нестачі чи надмірного надлишку.

Наприклад, коли йдеться про планування графіків замовлень, найчастіше слід замовляти X-товари — за низьких коливань попиту покупці повинні завжди мати можливість замовити товар. Товари Y слід замовляти рідше, враховуючи сезонні та інші очікувані зміни. Нарешті, Z-товари слід замовляти ще рідше, оскільки рівень попиту на них нерегулярний і часто непередбачуваний.

FAQ

Яка основна мета XYZ-аналізу в управлінні запасами?

Основна мета XYZ-аналізу — класифікувати товари в асортименті на основі мінливості попиту на них, допомагаючи компаніям ефективно визначати пріоритети.

Які переваги впровадження XYZ-аналізу в управління категоріями?

Переваги включають оптимізацію закупівельної стратегії та реагування на зміни попиту.

У яких галузях використовується XYZ-аналіз?

Основні сфери використання цього інструменту — ритейл та електронна комерція. Але загалом XYZ-аналіз — це універсальний інструмент, який можна застосовувати в різних галузях промисловості та логістики: тобто в тих, де ефективне управління запасами має критичне значення.

Як часто компанія повинна переглядати та оновлювати свої класифікації за XYZ-аналізом?

Поділ товарів на X-, Y-, Z-класи варто переглядати регулярно, в ідеалі щорічно, щоб враховувати зміни ринкових умов та моделей попиту. Це гарантує, що ваші стратегії управління запасами залишаться узгодженими з поточними реаліями ринку.